Blog

On November 7, the Chair of the Board of the Institute for Peace and Common Ground, Alona Horova, spoke in Rome at the international conference Security and Defence Days: “Three Years of War in Ukraine,” organized by the Fondazione De Gasperi.

The conference brought together government representatives, international organizations, research and analytical centers, civil society, and the media to discuss Ukraine’s path toward peace, security, reconstruction, and Euro-Atlantic integration amid the ongoing war.

In her speech, Alona Horova presented a vision of Ukraine’s reconstruction centered on people, trust, and communities.

When they talk about rebuilding Ukraine, they show pictures of new buildings and bridges.
But what about rebuilding us? We are not only rebuilding infrastructure – we are rebuilding trust, human connections, and communities’ ability to live together after trauma.

Alona emphasized that real reconstruction begins not with concrete and bricks, but with people.

Because a divided society cannot sustain reconstruction, traumatized communities cannot maintain democratic institutions, and a population without trust becomes an easy target for disinformation and manipulation.

The central idea of her speech was Inclusive Recovery and Resilience – as the foundation for a secure and cohesive society.

Inclusive means reconstruction based on people’s and communities’ participation:

• Communities as decision-makers, not recipients. They set their own priorities, take responsibility, and thus ensure sustainable results.
• The principles of “do no harm” and “do better” strengthen horizontal connections, avoid dependencies, and prevent the repetition of past mistakes.
• Conflict sensitivity at every step. Every decision must consider the context of war and the experiences of those who have lived through occupation, displacement, or loss.
• Democratic practice now. Don’t wait for peace to build democracy — teach dialogue, shared decision-making, and mutual support already today, in communities, schools, and temporary centers.

“We’re not waiting for the war to end to build democracy.
We’re doing it now – under shelling, under pressure.
Because victory in war must be secured by victory in peace.
And that victory is only possible when communities are strong, engaged, and united.”

Rebuilding social cohesion is a matter of security, not only social policy.

Without strong horizontal connections and trust, any investment in infrastructure risks being unsustainable.

This approach is not about returning to what was, but about building something better, fairer, and more resilient – through trust, participation, and the restoration of human connections.

On December 2, a workshop for facilitators was held at the office of the Institute for Peace and сommon ground as part of the project “Dignity and Memory: Recognition of Civilian Victims of War.”
The event focused on strengthening competencies in facilitation and dialogue-based approaches that will support communities in working with issues of memory and recognition of the experiences of civilian victims of war.

Workshop Objective

The main objective of the workshop was to strengthen facilitators’ expertise in applying facilitation and dialogue approaches to support communities in implementing inclusive memorialization policies.
These policies aim to recognize the experiences of civilian victims of war and contribute to the restoration of justice through their internal — personal and collective — acknowledgment.

Why This Matters

Memorialization is not only about memorials or commemorative events.
It is about people — their experiences, needs, pain, and stories that society is not always ready or able to acknowledge.

For communities, this process is often emotionally demanding and complex. That is why facilitators need skills that help to:

• create safe spaces for discussing difficult experiences;
• address the impact of war without causing retraumatization;
• work respectfully with diverse groups;
• facilitate dialogue that fosters understanding rather than deepens divisions.

This is why, before starting work directly with communities, facilitators came together to align approaches and strengthen a shared understanding of key principles.

Workshop Program

1. Memorialization: Meaning and Approaches

Participants explored the concept of memorialization, its core principles, and key directions. Discussions focused on:

• the meaning of memorialization in the context of civilian victims of war;
• how to develop sensitive and respectful approaches;
• methodological insights developed within the project.

2. Group-Based Practical Work

Teams worked on analyzing real risks and situations communities may face. The focus included:

• key aspects to consider when working with people;
• identifying sensitivities and vulnerabilities;
• facilitation tools that can support the process.

3. Working with Tools and Group Cases

In the second half of the day, participants continued practical work by analyzing different groups, interaction formats, and preparing consolidated insights for future dialogue processes.

4. Developing a Dialogue Framework

The final session focused on how to initiate and conduct dialogue processes in communities, including:

• the purpose of launching a dialogue process;
• ethical considerations and sensitive aspects;
• ensuring inclusivity, safety, and respect for memory;
• defining next steps for facilitators’ work.

What’s Next?

The next phase is practical implementation.
Very soon, facilitator teams will begin working directly with communities, conducting dialogues, discussions, and joint reflections, and developing inclusive approaches to memorialization.

The goal is to create spaces where the experiences of civilian victims of war are recognized, heard, and respectfully represented, and where memorialization becomes a pathway to understanding and the restoration of justice.

This publication was compiled with the support of the International Renaissance Foundation. It’s content is the exclusive responsibility of the authors and does not necessarily reflect the views of the International Renaissance Foundation.

Ми розпочинаємо реалізацію нового проєкту – «Гідність і памʼять: визнання цивільних жертв війни», що спрямований на вивчення підходів до вшанування пам’яті цивільних жертв війни в Україні, підтримку громад, які зазнали втрат, та формування рекомендацій щодо політик меморіалізації.

Повномасштабна війна в Україні призвела до масових втрат серед цивільного населення – загибелі, викрадень, насильницьких зникнень і незаконного ув’язнення.

Попри масштаб трагедій, вшанування памʼяті загиблих і підтримка родин залишаються недостатньо представленими в публічному просторі та в політиці національної памʼяті.

Місцеві громади, які зіткнулися з цими втратами, потребують інструментів для осмислення досвіду, проговорення болю та визнання.

Проєкт покликаний допомогти громадам у цьому процесі – та водночас сприяти формуванню політик, що визнає цю частину спільного досвіду війни.

Що ми плануємо?

У межах проєкту передбачено чотири взаємоповʼязані напрямки роботи:

1. Діалоги в постраждалих громадах
   Ми проведемо серію діалогових зустрічей у громадах, аби дати простір для осмислення втрат і визнання досвіду. Попередньо буде розроблена методологія таких діалогів і підготовлені фасилітатори.
2. Формування рекомендацій щодо політик памʼяті
   На основі аналізу українських і міжнародних практик буде сформовано рекомендації щодо меморіалізації цивільних жертв. Це стане частиною ширшої дискусії про перехідне правосуддя в Україні.
3. Адвокація та публічна комунікація
   Ми запустимо медіакампанію для підвищення обізнаності суспільства щодо важливості належної меморіалізації.
4. Документування історій громад
   Ми опублікуємо історії на платформі Sylanka –  просторі памʼяті, створеному для фіксації голосів. Окрім того, буде створено інтерактивну карту ініціатив меморіалізації, яка дозволить відстежити вже наявні практики та додавати нові.

Проєкт покликаний дати інструменти для осмислення пережитого, проговорення болю та вшанування памʼяті загиблих і постраждалих. Через діалоги, історії, аналіз практик та медіакампанію ми прагнемо посилити публічну присутність цієї теми й сприяти розвитку інклюзивної політики меморіалізації в Україні.

Проєкт «Гідність і памʼять: визнання цивільних жертв війни» реалізується ГО «Інститут миру і порозуміння» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Зміст публікацій не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

У червні 2025 року українські експерти у сфері ювенальної юстиції долучилися до триденного міжнародного воркшопу з питань політики у сфері відновного правосуддя, що проходив у Гаазі та Утрехті (Нідерланди). Захід став простором фахового обміну між представниками Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, системи безоплатної правової допомоги, громадських організацій — і європейськими колегами з Нідерландів, Бельгії, Північної Ірландії та Грузії.

Україну, серед інших, разом з іншими партнерами представляла Альона Горова — голова правління ГО «Інститут миру і порозуміння» та Оксана Яремко — членкиня Національної асоціації медіаторів України.

Програма воркшопу охопила низку стратегічно важливих тем:
– раннє спрямування неповнолітніх на програми відновного правосуддя;
– захист прав потерпілих
-альтернативи позбавленню волі;
– інституційна взаємодія в межах ювенальної юстиції.

Ключовим елементом стала спільна робота над коротким оглядом політики, підготовленим у межах проєкту «Відновне правосуддя як альтернативна міра покарання у кримінальних справах щодо молоді в Україні». Учасники аналізували, як адаптувати європейські моделі до українського контексту, враховуючи реалії повномасштабної війни.

Учасники мали нагоду познайомитися з моделями роботи організацій Restorative Justice Netherlands, HALT, Perspectief Herstelbemiddeling та Mediante, обговорити Кодекс етики медіаторів, роль директив ЄС, стандарти правосуддя, дружнього до дитини, та політичні аспекти впровадження таких підходів.

Учасники мали нагоду познайомитися з моделями роботи організацій Restorative Justice Netherlands, HALT, Perspectief Herstelbemiddeling та Mediante, обговорити Кодекс етики медіаторів, роль директив ЄС, стандарти правосуддя, дружнього до дитини, та політичні аспекти впровадження таких підходів.

“Відновне правосуддя — це не лише про окремі кейси. Це про зміну системи. І дуже важливо, щоб українське суспільство не просто прийняло європейські стандарти, а стало справжнім співвласником цих трансформацій”, — зазначає Альона Горова.

Відновне правосуддя може стати шляхом до зниження повторної злочинності та ефективної ресоціалізації, особливо у роботі з дітьми та молоддю.

Захід організували Нідерландський Гельсінський комітет, Міжнародна організація права розвитку та Міністерство закордонних справ Нідерландів у рамках підтримки реформ правосуддя в Україні.

Проєкт «Спільна ініціатива в Україні та Румунії для соціального відновлення, інклюзії та згуртованості українських громад» завершується, залишаючи по собі не лише цифри — а трансформації у свідомості, спільнодії та здатності громади реагувати на виклики.

У межах проєкту було проведено кінцеве дослідження в 25 громадах України, яке дало змогу проаналізувати зміни, що відбулися після реалізації діалогових ініціатив, навчань та фасилітацій. Це дослідження було розроблено в рамках консорціуму проекту, за участю Un Ponte Per, який керував проектуванням та аналізом, у співпраці з ІМіП. Участь в опитуванні взяли 123 респонденти, серед яких — представники ініціативних груп, освітяни, посадовці, активісти.

Навіщо ми це робили?

Повномасштабна війна принесла глибокі зміни у життя громад: нові виклики, хвилі внутрішньо-переміщених осіб, зростання напруги, потреба у підтримці та довірі. У відповідь проєкт зосередився на розвитку навичок мирного врегулювання, соціальної згуртованості, взаємодії на локальному рівні.

Дослідження мало на меті зафіксувати, які саме зміни сталися — в думках, поведінці, настроях і структурі життя громади.

Хто взяв участь?

– 123 респонденти з 24 громад

– 90% — жінки, 87% — працюють повний робочий день

– 72% мають магістерський ступінь

Найактивніші громади: Білоцерківська, Тупичівська, Калуська, Іванівська, Охтирська, Василівська

Це — активне, залучене до змін ядро людей, яке стало основою проєктного впливу.

Вирішення конфліктів: що змінилося?

– 70% респондентів висловили впевненість у своїй здатності вирішувати конфлікти (зростання з 26% у базовому дослідженні).

Частота особистої участі зросла з 20% до 60%.

Навички медіації: з 35% до 77% — респонденти вважають себе компетентними.

Відбулося суттєве покращення за всіма показниками — середній рівень впевненості у врегулюванні конфліктів зріс на 44 відсоткових пункти. Це свідчить про ефективність діалогових ініціатив, навчань та практики, яку учасники змогли застосовувати в реальному житті.

Соціальна згуртованість: як громади змінювались?

– Загальний показник соціальної згуртованості зріс з 38% до 62%

– 75% відзначили особистий внесок у згуртованість громади (на старті — лише 55%)

– Рівень комфортності в діях на підтримку єдності — з 37% до 65%

– Частота співпраці з іншими членами громади — з 37% до 59%

Учасники відчули, що можуть бути рушіями змін. Формується нова культура взаємодії: горизонтальні зв’язки, спільні ініціативи, довіра.

Що дало поштовх до змін?

– Проведення локальних діалогів та фасилітаційних сесій

– Навчання представників громад медіації та комунікації

– Надання громадам необхідного обладнання, що сприяло розвитку інфраструктури простору

– Формування ініціативних груп, які стали осередками дії

Що далі?

Результати показують, що громади готові йти далі. Учасники прагнуть продовжувати: розвивати діалоги, залучати молодь, створювати стійкі простори спільної дії. Є запит на сталість, глибші програми, інтеграцію ВПО, посилення психосоціальної підтримки.

Цей проєкт — про людей, які вміють чути одне одного і діяти разом, навіть у найскладніших обставинах.
Витяг з дослідження

Проєкт «Спільна ініціатива в Україні та Румунії для соціального відновлення, інтеграції та згуртованості українських громад» (AID 012832/01/0) об’єднує партнерів з України – BAID, як лідера консорціуму та Інститут миру і порозуміння, Румунії – PATRIR та Італії – Un Ponte Per (UPP) – у спільних зусиллях для зміцнення українських громад. Ініціатива фінансується Італійським агентством зі співробітництва в цілях розвитку (AICS Kiev).